Опора карданного валу (підвісний підшипник) ГАЗ-51/52

Придбати Опора карданного валу (підвісний підшипник) ГАЗ-51/52 Ви можете, оформивши замовлення у нас в інтернет магазині УРАЛ-ЗАПЧАСТИНИ через корзину або зателефонувавши за вказаними телефонами.

Опора карданного валу (підвісний підшипник) ГАЗ-51/52

Карданна передача служить для передачі крутного моменту від веденого вала коробки передач або роздавальної коробки до ведучого валу головної передачі. Її застосування пов'язано з тим, що змінюється взаємне розташування осей валів трансмісії, і вони не лежать на одній прямій.

Коробка передач (рис. 14.26, а), або роздавальна коробка на автомобілі, встановлена вище ведучого моста, в результаті чого вісь карданного валу, який передає крутний момент, розташована під деяким кутом а до горизонту. Коробка передач з'єднана з рамою нерухомо, а ведучий міст підвішений до неї за допомогою ресор. Коли при прогині ресор змінюється положення моста відносно рами, змінюється і кут а нахилу карданного валу.

Карданна передача складається з трьох основних елементів: карданних шарнірів, карданних валів і проміжної опори. Однією з умов рівномірного обертання вала головної передачі ведучого моста є рівність кутів а і аь між віссю вала і осями валів, що забезпечується конструкцією передачі.

Карданні шарніри нерівних кутових швидкостей. Простий карданний шарнір складається з двох вилок (рис. 14.26, б) закріплених на валах, і хрестовини з шипами, що входять в отвори вилок і шарнірно з'єднують вали. Вилка, повертаючись щодо осі А—А, може одночасно з хрестовиною повертатися щодо осі Б—Б, забезпечуючи передачу обертання від одного вала до іншого при зміні кута між осями валів. Такий карданний шарнір називається жорстким шарніром неоднакових кутових швидкостей. У ньому при рівномірному обертанні провідною вилки 8 ведена вилка 10 обертається нерівномірно: протягом одного обороту вона двічі обганяє провідну вилку і двічі відстає від неї. В результаті цього виникають додаткові навантаження, що викликають зношування деталей шарнірного з'єднання і вузлів трансмісії.

Для усунення нерівномірного обертання застосовують два однакових карданних шарніра, причому їх вилки, розташовані на протилежних кінцях карданного вала, повинні лежати в одній площині. Тоді нерівномірність, що викликається одним карданним шарніром, компенсується нерівномірністю іншого. Однак і при двох карданних шарнірах кут між осями валів не повинен перевищувати -23°.

При русі автомобіля в результаті прогину ресор відстань між коробкою передач і заднім мостом змінюється, тому на валу одну з вилок карданного шарніра встановлюють на шліцах, щоб довжина карданного вала також могла бути змінені.

В карданних передачах легкових автомобілів поряд з жорсткими шарнірами нерівних кутових швидкостей застосовують і м'які карданні шарніри, які мають пружний елемент у вигляді муфти з еластичного матеріалу, пружна деформація якого дозволяє не тільки передавати момент, що крутить, між валами, що перетинаються під кутом 2-5°, але і захищає трансмісію від жорстких ударів. Прикладом такої передачі може служити карданна передача автомобілів ВАЗ-2105, -2107 і ін. Вона складається з переднього і заднього карданних валів, проміжної опори і трьох шарнірів, з яких передній являє собою пружний елемент, що з'єднує ведений вал коробки передач із переднім валом карданної передачі.

Рис. 14.26. Схема карданної передачі (а) з шарнірами (б) нерівних кутових швидкостей

Карданні шарніри рівних кутових швидкостей. Умови роботи карданних передач визначаються в першу чергу кутами а нахилу осей їх валів (див. рис. 14.26, а): чим більше ці кути, тим в більш важких умовах працює передача. В особливо важких умовах працює карданна передача провідних керованих коліс передньопривідних автомобілів, у яких кут нахилу осей валів, змінюючись за величиною і напрямом (при повороті автомобіля), може досягати 35-40°. В таких передачах застосовують шарніри рівних кутових швидкостей (кулькові або кулачкові), що забезпечують передачу крутного моменту, рівномірне обертання веденого валу і поворот керованих коліс.

Широке поширення отримали карданні кулькові шарніри (рис. 14.27, а) з делительными канавками. Вони складаються з двох вилок, п'яти кульок і штифта. Вилки виготовлені заодно ціле з шліцьового валами. За допомогою торцевих сферичних поглиблень і центрального кульки вилки зосереджені між собою. Положення кульки фіксується штифтом, утримуваним від осьових зміщень шпилькою. У ділильні канавки вилок закладаються чотири робочих кульки, які утримуються від викочування з розділювальних канавок центральним кулькою.

При обертанні ведучого валу крутний момент від однієї вилки до іншої передається через робочі кульки. Ділильні канавки мають таку форму, яка незалежно від кутових переміщень вилок забезпечує розташування кульок в площині, яка ділить навпіл кут між осями вилок, в результаті чого обидва вала обертаються з однаковими кутовими швидкостями.

Поряд з кульковими шарнірами часто застосовують і кулачкові шарніри (рис. 14.27, б) рівних кутових швидкостей. Вони складаються з двох вилок, двох кулаків і диска. Диск заходить в пази кулаків і передає обертання від провідної вилки до веденої. У вертикальній площині вилки обертаються навколо кулаків, а в горизонтальній — разом із кулаками-навколо диска. Кулачковий карданний шарнір працює подібно двом зчленованим жорстким карданним шарнірам, з яких перший створює нерівномірність обертання, а другий усуває цю нерівномірність. Цим і досягається обертання ведучого і веденого валів з однаковими кутовими швидкостями.

З-за простоти конструкції і порівняно високої працездатності кулькові й кулачкові карданні шарніри знайшли широке застосування в приводах до провідних керованим колесам багатьох автомобілів (ЗІЛ-131, ГАЗ-66-11, Камае-4310, ВАЗ-2108 «Спутник»),

Пристрій карданних передач. На сучасних автомобілях привод до ведучих мостах здійснюється карданними передачами з шарнірами нерівних кутових швидкостей. Пристрій карданних передач автомобілів різних марок практично однаково, відмінність полягає головним чином у розмірах і формі окремих деталей.

Рис. 14.27. Карданні шарніри рівних кутових швидкостей: а—кульковий; б—кулачковий

Типовим прикладом конструкції карданної передачі є карданна передача автомобіля ЗИЛ-130 (рис. 14.28, а). Вона складається з проміжного та основного валів, з'єднаних за допомогою шліців, проміжної опори і трьох жорстких карданних шарнірів I—III нерівних кутових швидкостей.

Всі три карданних шарніра мають однакову конструкцію, яка дозволяє їм працювати з максимальним робочим кутом між осями валів, рівним 19°. Карданний шарнір складається з двох вилок, хрестовини, чотирьох склянок з встановленими в них підшипниками, деталей кріплення та ущільнень підшипників.

Хрестовина має чотири шипи, в центрі яких просвердлені некрізні мастильні канали. На кожен шип надітий голчастий підшипник. Голки підшипника розташовані в склянці і внутрішньої обойми не мають. Стакан встановлюється у вилку шарніра і утримується кришкою, яка кріпиться болтами, стопорящимися вусиками пластини. При складанні карданних шарнірів в кожне глухе отвір шипа закладається консистентный мастильний матеріал, який у процесі експлуатації не додається. Для утримання мастильного матеріалу підшипники забезпечені сальниками: один з них (радіальний) встановлений в склянці підшипника, а інший (торцевий) на шпильці хрестовини. В хрестовинах, що випускалися раніше, були маслянки для змащування підшипників хрестовин.

Рис. 14.28. Карданні передачі автомобілів:
а-пристрій карданної передачі автомобіля ЗІЛ-130; б – схема розташування валів карданної передачі повнопривідного автомобіля

Проміжний і основний карданні вали являють собою тонкостінні труби, на кінцях яких встановлені вилки карданних шарнірів.

До проміжного карданного валу приварена передня вилка, пов'язана хрестовиною з фланцем-виделкою, за допомогою якої карданний вал кріпиться до ведучого валу коробки передач.

Задній кінець проміжного вала з'єднаний зі ковзної виделкою, шлицевой наконечник якої разом з шлицевой втулкою утворює рухливе шліцьове з'єднання, що компенсує зміна довжини карданного валу в результаті переміщення заднього моста. Шліцьове з'єднання має порожнину для мастильного матеріалу, ущільнену сальником і захищену від потрапляння бруду прогумованим кожухом.

До основного карданного валу з обох сторін приварені вилки, пов'язані через хрестовини і голчасті підшипники з проміжним карданним валом і ведучим валом заднього моста. За допомогою ковзаючої вилки основний вал з'єднаний з проміжним карданним валом, а за допомогою фланця вилки — з фланцем вала ведучої шестірні головної передачі заднього моста.

Вона розташована на задньому кінці проміжного карданного валу і є нерозбірними конструкцією, що забезпечує поглинання вібрації, що виникає під час роботи карданної передачі. Шарикопідшипник проміжної опори розташований у гумовій подушці, закріпленої стопорними скобами і має спеціальні прорізи, підвищують її еластичність. У кришці шарикопідшипника встановлені повстяні сальники з відбивачами, що оберігають їх від забруднення, а також прес-маслянка для змащування підшипника.

Карданні передачі повнопривідних тривісних автомобілів (ЗІЛ-131, Урал-4320 та ін) складаються з чотирьох карданних валів (рис. 14.28, б): основного, розташованого між коробкою передач і роздавальної коробкою, карданного валу приводу середнього мосту, карданного вала привода заднього моста і карданного вала привода переднього моста. Пристрій всіх карданних валів і шарнірів цих автомобілів однаково і аналогічно описаним вище, за винятком того, що конструктивно карданний вал середнього моста має кілька великі розміри.

—

Карданна передача (рис. 65) з'єднує коробку передач з головною передачею, осі валів яких розташовані в різних площинах і відстань між ними під час руху автомобіля постійно змінюється. Це викликано тим, що коробка передач жорстко прикріплена до двигуна, нерухомо встановленим на рамі автомобіля, а його ведучий міст приєднаний до рами на ресорах, які, пружинячи, допускають зміну відстані між мостом і рамою. Передача крутного моменту в таких умовах можлива лише при наявності карданних шарнірів (карданів) і ковзних шліцьових з'єднань.

Рис. 65. Розташування карданної передачі на автомобілі:
1,3 і 6—карданні шарніри; 2 — головний вал; 4 — проміжна опора; 5 — проміжний вал; 7 — вилки; 8 — хрестовина.

Карданна передача автомобіля ГАЗ-53А (рис. 66). На автомобілях, де відстань між коробкою передач і головною передачею велике, застосовують два карданних вала — проміжний і головний. Проміжний вал дозволяє зробити головний вал більш коротким і жорстким і зменшити його схильність до вібрації. Проміжний вал, з'єднаний з веденим валом коробки передач карданом, підвішують на опорі, що складається з корпусу, прикріпленого до поперечці рами, і кулькового підшипника, закритого сталевими штампованими кришками і сальниками. Підшипник з кришками встановлений в гумовій подушці.

Для установки вилок карданів в одній площині на валу і універсальному кардане нанесені мітки у вигляді